Ліза, присядь, нам потрібно серйозно поговорити. Чоловік чекав дружину вдома з конвертом в руках

Додому Ліза повернулася пізно. Жінка відкрила двері і побачила чоловіка, що сидів за столом в залі з конвертом в руці. Тимофій привітався з дружиною і сказав, що йому треба з нею поговорити. Почувши такі слова, Ліза остовпіла. Того вечора Лізі зовсім не хотілося повертатися додому. Але і затримуватися на роботі вона бажання не мала. У […]

Продолжение...

В той день свекруха перестаралася. І грядки Стефанія поrано пройшла, і борщ пересолила, мала усе пиріжки з вишнями понадкушувала. — Більше ви нас не побачите

Степан і Стефанія любили один одного, самі не пам’ятали, відколи. Тікали ще малими від всіх в волошкові пшеничні поля, придумували там свої казки, розповідали-шепотіли їх тільки один одному, щоб не чув ніхто, крім вітру … Росли. Стефа гарнішала з кожним новим днем, розквітала, очі синіли, волосся набиралися золотого кольору того колосся, серед якого був їх […]

Продолжение...

В той день Настя набрала подругу і виnалила: Приїжджай в село. Тут всі сусіди зібралися біля твого будинку. Поспішай, скоро якраз автобус буде . А сама побігла в хлів, не знаючи, яку bіду накоїла

Настя нервово снувала по двору. Бралася то за одну, то за іншу роботу, проте жодної не могла довести до розуму. Руки не складалися, а відчуття невимовної о6рази вужем стискало її всередині. Ще б пак, щоб це її, завжди таку кмітливу і спритну, о6дурив рідний онук? Ще й чоловік її заодно з онуком реготав, коли вона […]

Продолжение...

Коли майбутній тато йшов від ваrітної дівчини, то навіть не здогадувався, як йому відплатить життя .

Даша з дитинства любила дітей і ще дівчиною знала, що буде мати велику сім’ю. Доля була прихильна до неї і обдарувала відразу двома дівчатками. Як тільки Даша повідомила цю прекрасну новину своєму хлопцеві, майбутнього тата і сліду не було. Коли він йшов від ваг ітної дівчини, то навіть не здогадувався, як життя йому відплатить. У […]

Продолжение...

Як тільки мати відійшла в інший світ, старша дочка почала нишпорити по кімнаті в пошуках наживи

Ця ніч для мене видалася неспокійною … Наснилася мені моя давня подруга, яка відійшла в інший світ. Давно вона мені не снилася. На ранок я вирішила провідати її на місці вічного спочинку. При вході в нього побачила жінку, яка, спершись на дерево, тримала в руках букет червоних троянд. Дізнаюся в ній свою давню знайому Анну. […]

Продолжение...

Коли Назар звертав в останній провулок, він побачив на узбіччі бабусю, яка лежала в неприродній позі.

На вулиці було морозно. Назар поспішав додому зі школи. Вчителька затримала після уроків тих, хто не зрозумів нову тему. Пояснювала окремо. Тому в після обідньої пори мороз посилився. Хлопчик здорово замерз. Адже вранці надів осінню куртку, а потрібно було одягнути зимову, як мама говорила. Зараз поспішає. Уявляє, як в квартирі тепло, поїсть, вип’є гарячого чаю, […]

Продолжение...

Колишній чоловік сказав, що одружився на принцесі, а вдома виявилася жаба з казки. Марина запам’ятала ті слова, і знала, що якщо зустріне чоловіка, то більше не дасть привід говорити про себе так.

Коли Марина зустрічала чоловіка, вона завжди була доглянута, нафарбована, красиво одягнена. Андрій не замислювався, коли вона встигає все зробити і так красиво виглядати. Адже двоє близнюків віднімають чимало часу. Але коли чоловік приходить додому — вечеря наготавана, в квартирі чисто, діти грають, дружина виглядає так, немов зібралася в гості. І так кожного дня. Іноді йому […]

Продолжение...

Настав день весілля. Гості були в ресторані — ми з чоловіком поїхали за нареченим і нареченою. Син по квартирі носиться, що робити — не знає. Наречену до тями привели ледве-ледве. Самі собі сюрприз влаштували …

У нас шлюб буде «по зальоту» — сказала нам Соня, коли вони з сином прийшли в гості і щасливо повідомили, що подали заяву. — По зальоту? — перепитала я, подумки вже баюкаючи онука чи онучку на руках. Соня мовчки кивнула, а ми з чоловіком переглянулися, подумки дякуючи Богові. «Сталося! » — подумала я. А то […]

Продолжение...

Коли чоловік брав ключі з куртки своєї дружини, звідти випала дивна записка. Він заглянув всередину і не повірив своїм очам

— Галя, де я можу знайти твої ключі? Я свої на роботі залишив. — Сергію, в моїй куртці подивися. Зараз, я миттю — і побігла до дзеркала, щоб поправити вії. Сергій дістав із зовнішньої кишені в’язку ключів, а разом з ними звідти випав невеликий листок паперу, складений удвічі. Поки підбирав його, чоловік згадував, куди потрібно […]

Продолжение...

Мої учні збігали з уроків практично кожен день. Одного разу я вирішив простежити за ними і не зміг повірити в те, що відбува ється

Я — класний керівник 9 класу. Школу називати не буду, просто хочу розповісти свою маленьку історію, яка повернула мені віру в добро. Місяць тому я помітив, що на великій перерві (20 хвилин) половина мого класу залишає школу і кудись іде. Повертаються майже впритул до дзвінка. «Ку рити ходять!» — здогадався я. Серед йдуть були, в […]

Продолжение...